Звільнення за згодою сторін — поширена практика на українському ринку праці. За даними Державної служби зайнятості, щороку тисячі людей звертаються по статус безробітного саме після такого формулювання у трудовій книжці або наказі. Багато хто переживає, чи не вплине це на виплати, коли краще подавати документи і що робити, якщо попередній роботодавець затримує довідки. Насправді процедура чітко врегульована законом, але має свої нюанси, про які варто знати заздалегідь.
Що означає звільнення за згодою сторін і як це впливає на статус безробітного
Звільнення за згодою сторін оформлюється відповідно до статті 36 Кодексу законів про працю України. Це не скорочення і не звільнення за власним бажанням, а домовленість між працівником і роботодавцем про припинення трудових відносин у визначену дату. Такий запис не є порушенням трудової дисципліни і не позбавляє права стати на облік у центрі зайнятості.
Водночас є важливий нюанс: строк початку виплати допомоги по безробіттю може відрізнятися залежно від підстав звільнення. У більшості випадків після звільнення за згодою сторін допомога призначається з першого дня набуття статусу безробітного, але остаточне рішення приймається з урахуванням страхового стажу та наданих документів.
Коли потрібно звертатися до центру зайнятості
Закон не встановлює жорсткого обмеження щодо строку подання заяви, однак зволікати не варто. Чим швидше людина стане на облік, тим раніше розпочнеться період отримання виплат і пошуку роботи.
- Звернутися можна вже наступного дня після дати звільнення, зазначеної в наказі.
- Подати документи дозволено як особисто, так і через електронні сервіси.
- Якщо людина затягує з подачею, період без доходу фактично збільшується.
На практиці люди часто відкладають реєстрацію, сподіваючись швидко знайти роботу самостійно. Проте за статистикою, середній період пошуку роботи в Україні становить від 2 до 4 місяців залежно від регіону та спеціальності. Тому доцільно підстрахуватися і зареєструватися одразу.
Які документи потрібні для постановки на облік
Для отримання статусу безробітного необхідно підтвердити особу, трудову діяльність і страховий стаж. Перелік документів стандартний, але інколи виникають складнощі через неточності в довідках або затримки з боку роботодавця.
- Паспорт громадянина України або ID-картка.
- РНОКПП (ідентифікаційний код).
- Документ про освіту.
- Трудова книжка або відомості з електронного реєстру.
- Наказ про звільнення або витяг із нього.
Якщо трудова книжка ведеться в електронній формі, інформацію перевіряють через державні реєстри. У разі відсутності запису про звільнення можуть виникнути затримки. Тому важливо переконатися, що роботодавець подав дані до Пенсійного фонду.
Як проходить процедура реєстрації
Після подачі документів спеціаліст центру зайнятості проводить співбесіду, під час якої уточнюється досвід роботи, бажаний рівень зарплати, можливість перекваліфікації. Далі людині присвоюється статус шукача роботи, а згодом — статус безробітного.
- Подання заяви та документів.
- Первинна консультація та складання індивідуального плану працевлаштування.
- Прийняття рішення про надання статусу безробітного.
- Призначення допомоги по безробіттю.
Рішення ухвалюється у встановлені строки, зазвичай протягом кількох робочих днів. Розмір допомоги залежить від страхового стажу і середньої зарплати за останні 12 місяців роботи. Максимальний розмір виплати обмежується законодавством і щороку переглядається.
Розмір та тривалість виплат
Сума допомоги по безробіттю визначається у відсотках до середньої заробітної плати, але не може перевищувати встановлену межу. Тривалість виплат залежить від страхового стажу та підстав звільнення.
- До 360 календарних днів — для більшості застрахованих осіб.
- До 720 днів — для осіб передпенсійного віку.
- Скорочені строки — для тих, хто має недостатній страховий стаж.
У перші 90 днів виплачується більший відсоток, згодом розмір допомоги зменшується. Це стимулює активний пошук роботи. Частою проблемою є нерозуміння, чому виплата стала меншою — усе прописано в законі і залежить від тривалості перебування на обліку.
Обов’язки безробітного та можливі ризики
Отримання статусу безробітного передбачає не лише права, а й обов’язки. Людина повинна регулярно відвідувати центр зайнятості або підтримувати зв’язок онлайн, розглядати запропоновані вакансії та не відмовлятися без поважних причин.
Двократна необґрунтована відмова від підходящої роботи може призвести до втрати статусу. Також статус скасовується у разі працевлаштування, відкриття підприємницької діяльності або виїзду за кордон на тривалий строк без повідомлення служби зайнятості.
Типові проблеми після звільнення за згодою сторін
Найчастіше люди стикаються з такими труднощами:
- затримка видачі наказу або неправильна дата звільнення;
- невнесення даних до електронного реєстру;
- помилки у розрахунку середньої зарплати;
- неповне розуміння умов отримання допомоги.
У більшості випадків питання вирішуються шляхом подання додаткових документів або письмового звернення до роботодавця. Якщо проблема не вирішується, можна звернутися зі скаргою до Держпраці або в судовому порядку.
Чи можна пройти перекваліфікацію
Служба зайнятості пропонує професійне навчання, курси та програми перекваліфікації. Це актуально для людей, які втратили роботу у сферах зі зниженим попитом. За офіційними даними, частина безробітних після навчання знаходять роботу протягом кількох місяців.
Навчання може фінансуватися за рахунок держави. Після його завершення людині пропонують вакансії за новою спеціальністю. Це реальний шанс змінити професію без значних фінансових витрат.
Стати на біржу праці після звільнення за згодою сторін — цілком законне і зрозуміле право. Процедура не є складною, але потребує уважності до документів і строків. Чим швидше подати заяву, тим менше буде фінансових втрат. Варто активно співпрацювати з центром зайнятості, розглядати вакансії та використовувати можливості навчання. У складній ситуації головне — діяти системно і не залишатися без офіційного статусу та підтримки держави.
